Лікування хвороб носа

Захворювання носа складають другу частину від всіх захворювань, з якими звертаються в ЛОР клініку. Ніс складна і тендітна система, яка виконує безліч функцій – дихання, зігрівання і зволоження повітря, очищення його від пилу. Тому навіть легке нездужання може спричинити дискомфорт всьому організму.

Існує безліч захворювань носа, найпоширенішими з яких є:

  • Аденоїдит (збільшення аденоїдів)
  • Риніт. Алергічний риніт
  • Синусити
  • Утруднене носове дихання

Одне з найпоширеніших хронічних захворювань дитячого віку – збільшення аденоїдів. Для їх лікування поряд з консервативною терапією широко використовуються хірургічні втручання.

Основою аденоїдів є непарна глоткова мигдалина. Вона розташовується в стінці носоглотки, навпроти задніх отворів носових ходів.

У нормі мигдалина має невеликі розміри і виглядає як складки, злегка виступаючі над поверхню слизової оболонки носоглотки. Але вона здатна значно збільшуватися в розмірах за рахунок запального набряку або гіпертрофії (розростання тканин).

При стійкому розростанні глоткової мигдалини говорять про аденоїдні вегетації або аденоїдній гіперплазії. Саме цей стан в побуті зазвичай називають аденоїдами

Часто повторювані і неадекватно проліковані гострі респіраторні інфекції.

  • Хронічні ріносінусіти і інші затяжні інфекційно-запальні захворювання ЛОР-органів.
  • Змінена реактивність імунної системи, наявність алергічних і аутоімунних захворювань.
  • Постійне подразнення верхніх дихальних шляхів – найчастіша причина збільшених аденоїдів у сучасних дітей.  Це повокує проживання в екологічно несприятливих зонах (близько промислових підприємств і автострад, в великих містах), наявність в сім’ї активних курців, використання в побуті великої кількості побутової хімії.

Аденоїди вважаються хворобою дитячого віку. Після 13-14 років починається природне зворотний розвиток (інволюція) глоткової мигдалини, у людей старше 30 років вона вже практично не помітна.

Діагностика аденоїдів в більшості випадків відбувається досить пізно, коли у дитини є стійкі симптоми, що викликають  дискомфорт і погано піддаються лікуванню. Це загрожує розвитком ускладнень і не завжди коректованих наслідків. Раннє звернення до лікаря – це шанс на швидке й успішне позбавлення від проблеми.

-Утруднення носового дихання, що обумовлено стійким звуженням просвіту носоглотки через глоткову мигдалину, що розрослася. Дитина дихає через напіввідкритий рот, носові вдихи сиплі, з підхрапуванням, голос стає гугнявим. Лікування аденоїдів тільки судинозвужувальними засобами не дозволяє впоратися з такою хронічною закладеністю носа.

-Хронічний нежить. Характер і обсяг виділень залежить від вираженості і форми запалення аденоїдної тканини.

-Кашель, пов’язаний з подразненням задньої стінки глотки аденоїдними вегетаціями або виділеннями, що стікають. Може бути сухим і вологим. Характерний ранковий нападоподібний «горловий» кашель з відходженням слизу.

-Погіршення нюху, аж до розвитку аносмії (відсутність сприйняття запахів).

-Погіршення слуху, відчуття закладання вух, схильність до рецидивуючих отитів. Цей симптом пов’язаний з порушенням вентиляції слухових труб, гирла яких відкриваються в носоглотку.

-Схильність до частих, затяжним і ускладнених респіраторних інфекцій, з посилюванням наявних симптомів. Аденоїдна тканина функціонально не повноцінна, вона не здатна формувати адекватний імунний захист і сама стає осередком інфекційного запалення.

-Хронічна втома, виснаженість, порушення сну, головні болі, схильність до невротичних реакцій. Ці симптоми відзначаються навіть при 1 ступені аденоїдів, з мінімальними порушеннями носового дихання.

До віддалених наслідків аденоїдів відносять характерні лицьові деформації. Змінюється конфігурація твердого піднебіння, носових кісток, верхньої та нижньої щелепи, порушується привкус і вимова звуків. Тому лікування аденоїдів нерідко доповнюється заняттями у логопеда, ортодонтичними корекціями.

У дорослих серед захворювань носа найчастіше зустрічаються риніти або синусити.

-Інфекційні та неінфекційні захворювання носа.

Це найпоширеніша причина. До таких захворювань належать риніти. Синусити, (гайморити, фронтити) і ін.

Синусит – запалення навколоносових пазух.

Причина: інфекції або алергія.

Симптоми: закладеності носа, головний біль, температура, відчуття тиску на очі, втрата нюху, іноді зубний біль і набряк обличчя.

Лікують за допомогою пункційного дренування навколоносових пазух, антибіотиками та ін. методами.

Форми прояви синуситу.

  • Гайморит – запалення слизової оболонки і кісткових стінок гайморової пазухи.
  • Фронтит – запалення лобової пазухи.
  • Етмоідит – запалення в осередках решітчастого лабіринту.
  • Сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи носа.

Всі синусити вимагають екстреного лікування, так як гній з пазух може потрапити в прилеглі тканини і мозок, що загрожує серйозними захворюваннями.

Риніт – запалення слизової оболонки носа (нежить).

Симптоми – чхання, слизові виділення з носа, сльозоточивість. Іноді риніт переходить в хронічну форму, при якій знижується нюх і наявний значний набряк слизової оболонки носа.

Успішна терапія саме алергічного риніту повинна починатися перш за все з усунення контакту з алергеном. На початкових етапах, до вираженої гіпертрофії слизової носа, цього цілком може бути досить для одужання.

Поліпи – розростання слизової оболонки носа, яка перекриває носові ходи і блокує отвори навколоносових пазух, що веде до утрудненого дихання. Симптоми: закладеність носа, хвороби носоглотки, гугнявий голос, порушення нюху і слуху. У більшості випадків застосовується оперативне лікування. Якщо поліпи виявлені на ранніх стадіях – можливе лікування протизапальними і антигістамінними препаратами.

Склерома – хронічне захворювання слизової оболонки носа. Розвивається протягом декількох років і призводить до атрофічних змін слизової оболонки. Носові ходи звужуються, дихання стає утрудненим.

Симптоми: закладеність носа, сонливість, занепад сил, головні болі.

Лікування, як правило, медикаментозно і інгаляціями.

-Захворювання носа внаслідок травм.

Травма носа (закрита, відкрита, зі зміщенням кісткових уламків, без зміщення і т.д) призводить до набряку і гематоми.

– Вроджені патології носа.

Це одна з найпоширеніших причин захворювання носа. У багатьох людей трохи викривлена ​​носова перегородка, що в більшості випадків не приводить до гострих проблем. Але зустрічаються сильні деформації носової перегородки, які звужують носові ходи і призводять до хронічних захворювань. У більшості випадків проблема викривлення носової перегородки вирішується хірургічним шляхом.

Деформація хрящової пластини може спричинити за собою розвиток різних негативних наслідків:

  • утруднення носового дихання,
  • пересихання слизових оболонок,
  • зниження нюху,
  • часті запалення навколоносових пазух і середнього вуха,
  • хропіння, головні болі, підвищену стомлюваність.

Іноді вигнуті ділянки перекривають обидва носові ходи, змушуючи пацієнта постійно дихати через рот. В такому випадку операція на перегородку носа стає для нього єдиним порятунком.

Коли потрібна консультація?

  • Нежить, що не проходить
  • Закладеність носа
  • Біль у носі
  • Не вистачає повітря
  • Часто йде кров з носа
  • Турбують головокружіння
  • Біль у носових пазухах
  • Затруднене носове дихання з одної або двох сторін
  • Гнійні, можливо із прожилками крові чи слизисті виділення з носа
  • Порушення чутливості запаху
  • Часто запалення придаткових пазух носа супроводжується симптомами інтоксикації: підвищення температури тіла, головний біль, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, головокружіння.

На консультації лікар:

  • Вислухає Вас і огляне
  • Вивчить історію хвороби (можете взяти із собою попередні аналізи, що Ви здавали)
  • При необхідності призначить додаткове лікування
  • Просто і зрозуміло надасть відповіді на всі Ваші запитання
  • Якщо можливо, поставить точний діагноз на основі даних, що вже є і надасть детальні рекомендації по подальшому лікуванню.

Профілактика захворювань носа:

  • Правильно харчуватися
  • Уникати переохолодження
  • Промивати ніс
  • Уникати контактів із хворими людьми

У клініці ми лікуємо всі захворювання носа, в тому числі:

  • Лікування аденоїдиту: Консервативне і хірургічне лікування
  • Лікування гаймориту і фронтитів
  • Лікування вазомоторного риніту
  • Лікування поліпозу носа: повний спектр консервативного і хірургічного лікування
  • Корекція перегородки носа
  • Пластика зовнішнього носа (див. ринопластика)