Лікування хвороб носа

-Утруднення носового дихання, що обумовлено стійким звуженням просвіту носоглотки через глоткову мигдалину, що розрослася. Дитина дихає через напіввідкритий рот, носові вдихи сиплі, з підхрапуванням, голос стає гугнявим. Лікування аденоїдів тільки судинозвужувальними засобами не дозволяє впоратися з такою хронічною закладеністю носа.

-Хронічний нежить. Характер і обсяг виділень залежить від вираженості і форми запалення аденоїдної тканини.

-Кашель, пов’язаний з подразненням задньої стінки глотки аденоїдними вегетаціями або виділеннями, що стікають. Може бути сухим і вологим. Характерний ранковий нападоподібний «горловий» кашель з відходженням слизу.

-Погіршення нюху, аж до розвитку аносмії (відсутність сприйняття запахів).

-Погіршення слуху, відчуття закладання вух, схильність до рецидивуючих отитів. Цей симптом пов’язаний з порушенням вентиляції слухових труб, гирла яких відкриваються в носоглотку.

-Схильність до частих, затяжним і ускладнених респіраторних інфекцій, з посилюванням наявних симптомів. Аденоїдна тканина функціонально не повноцінна, вона не здатна формувати адекватний імунний захист і сама стає осередком інфекційного запалення.

-Хронічна втома, виснаженість, порушення сну, головні болі, схильність до невротичних реакцій. Ці симптоми відзначаються навіть при 1 ступені аденоїдів, з мінімальними порушеннями носового дихання.

До віддалених наслідків аденоїдів відносять характерні лицьові деформації. Змінюється конфігурація твердого піднебіння, носових кісток, верхньої та нижньої щелепи, порушується привкус і вимова звуків. Тому лікування аденоїдів нерідко доповнюється заняттями у логопеда, ортодонтичними корекціями.

У дорослих серед захворювань носа найчастіше зустрічаються риніти або синусити.

-Інфекційні та неінфекційні захворювання носа.

Це найпоширеніша причина. До таких захворювань належать риніти. Синусити, (гайморити, фронтити) і ін.

Синусит – запалення навколоносових пазух.

Причина: інфекції або алергія.

Симптоми: закладеності носа, головний біль, температура, відчуття тиску на очі, втрата нюху, іноді зубний біль і набряк обличчя.

Лікують за допомогою пункційного дренування навколоносових пазух, антибіотиками та ін. методами.

Форми прояви синуситу.

• Гайморит – запалення слизової оболонки і кісткових стінок гайморової пазухи.
• Фронтит – запалення лобової пазухи.
• Етмоідит – запалення в осередках решітчастого лабіринту.
• Сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи носа.

Всі синусити вимагають екстреного лікування, так як гній з пазух може потрапити в прилеглі тканини і мозок, що загрожує серйозними захворюваннями.

Риніт – запалення слизової оболонки носа (нежить).

Симптоми – чхання, слизові виділення з носа, сльозоточивість. Іноді риніт переходить в хронічну форму, при якій знижується нюх і наявний значний набряк слизової оболонки носа.

Успішна терапія саме алергічного риніту повинна починатися перш за все з усунення контакту з алергеном. На початкових етапах, до вираженої гіпертрофії слизової носа, цього цілком може бути досить для одужання.

–Поліпи – розростання слизової оболонки носа, яка перекриває носові ходи і блокує отвори навколоносових пазух, що веде до утрудненого дихання. Симптоми: закладеність носа, хвороби носоглотки, гугнявий голос, порушення нюху і слуху. У більшості випадків застосовується оперативне лікування. Якщо поліпи виявлені на ранніх стадіях – можливе лікування протизапальними і антигістамінними препаратами.

–Склерома – хронічне захворювання слизової оболонки носа. Розвивається протягом декількох років і призводить до атрофічних змін слизової оболонки. Носові ходи звужуються, дихання стає утрудненим.

Симптоми: закладеність носа, сонливість, занепад сил, головні болі.

Лікування, як правило, медикаментозно і інгаляціями.

-Захворювання носа внаслідок травм.

Травма носа (закрита, відкрита, зі зміщенням кісткових уламків, без зміщення і т.д) призводить до набряку і гематоми.

– Вроджені патології носа.

Це одна з найпоширеніших причин захворювання носа. У багатьох людей трохи викривлена ​​носова перегородка, що в більшості випадків не приводить до гострих проблем. Але зустрічаються сильні деформації носової перегородки, які звужують носові ходи і призводять до хронічних захворювань. У більшості випадків проблема викривлення носової перегородки вирішується хірургічним шляхом.

Деформація хрящової пластини може спричинити за собою розвиток різних негативних наслідків:

• утруднення носового дихання,
• пересихання слизових оболонок,
• зниження нюху,
• часті запалення навколоносових пазух і середнього вуха,
• хропіння, головні болі, підвищену стомлюваність.

Іноді вигнуті ділянки перекривають обидва носові ходи, змушуючи пацієнта постійно дихати через рот. В такому випадку операція на перегородку носа стає для нього єдиним порятунком.